5.3.1 Принципи естетичних фото
Принципи естетичних фото
1.
Перше — це той самий наш візуальний досвід
І якщо до цього у вас не було фокусу на усвідомлену естетику, то ви будете і фото відтворювати через призму раніше побаченого.
Дайте собі час. Мені знадобилося один-два роки постійної практики, щоб і моя естетика, і мої фотографії, радикально змінилися, коли для мене відкрився світ іншого візуалу.
І щоб було зрозуміліше, про що я, хочу поділитися, скажімо, еволюцією моєї естетики.
Еволюція моєї естетики
Фото для прикладів я брала рандомно.
Такі фото, звісно, я не публікувала, але все ж таки можна зрозуміти, що бачила зовсім по-іншому.
2013/15 рік. Я починаю виходити зі свого стану жертви, дуже багато читати про психологію, розбиратися в темі «любов до себе» й бачити красу в деталях, хоч поки що і не вмію її передавати.
Мій інстаграм у ті часи.
Ось тут у мене вже з‘явився pinterest, я зробила ремонт, пофарбувала все в білий))
Почалися експерименти з ракурсами, обробками, з відбудовуванням композицій і більш усвідомлені подорожі, де я побачила світ іншими очима. Окрім того, що вже два роки як вивчала тему усвідомленості.
2015/16 рік.
Тут ми почали спілкуватися з моєю Леною та з часом потрохи робили перші кроки на шляху до створення проєкту.
2017 рік
А ось це фото з ромашками, пам‘ятаю, було одним із перших, яким була вже дійсно задоволена і яке подобається й дотепер.
Далі відмовилася від холодних фільтрів та перейшла до обробки у VSCO на фільтр A4, який використовувала зовсім трошки, надаючи тепла. І потрохи дозволяю собі більше з‘являтися в кадрі.
2018 рік.
Починаючи з 2019 року, коли з’явилася студія і та сама любов, моя естетика остаточно змінюється.
Я починаю розкривати свою аутентичність, стаю більш впевненою в собі, і фото з того часу виглядають досі актуальними, я їх обожнюю.
Саме тут я починаю фотографувати і робити свої історії у стані потоку.
З 2020 року й досі я дедалі більше приймаю себе та водночас перестаю використовувати фільтри, лише деякі фото зовсім трохи обробляю вручну.
Передаючи світ таким, яким я його бачу очима, не покращуючи.
Це дуже символічно.
Саме в цей період мій акаунт починає зростати.
Тобто зміни розпочалися одразу, а так щоб до невпізнання — саме стільки знадобилося часу та внутрішніх змін.
Але до карантину тема естетики й візуалу була зовсім на іншому рівні. І ваш шлях обов‘язково буде швидший і, звісно, залежить від того, на якому ви етапі сприйняття теми вже зараз.
Повертаючись до теми принципів естетичних фото, і перейдемо до другого.
2.
Навичка сповільнюватися і в думках, і фізично, як я вже не раз говорила
Важливо розуміти, що якщо ви хочете почати робити кожне своє фото особливим, то до цього процесу потрібно підходити трохи зосередженіше, а не буде як буде.
Є таке поняття «розмиття зображення» — нечіткість зображення, спричинена рухом об’єкта зйомки або камери в момент експонування.
Почула колись від свого першого начальника, він захоплювався фотографією. Тоді у мене був перший телефон-жабка LG, а про телефон з такими можливостями, як зараз, ще навіть ніхто і мріяти не міг. Але відтоді я запам’ятала, що дуже важливо фіксувати руки і завмирати під час створення фото.
Змазані або спонтанні фото можуть бути гарними, безперечно, я їх обожнюю. Але частіше в них буде якраз-таки той самий момент задоволення або від самого початку такий задум.
Так само і з відео: важливо рухати руки дуже повільно, бо неможливо дивитися відео, яке стрибає.
Тому знайдіть точку, з якої будете знімати, і плавно вести чи взагалі зафіксувати, якщо динаміка не передбачається за ідеєю.
І зауважу, що якість, як відео, так і фото, в рази краще, якщо телефон зафіксований на штативі. Тому раджу придбати стійкий штатив, який можна буде використовувати навіть на вулиці у вітряну погоду.
І крім якості, штатив завжди рятує від сварок у подорожах, і коли вас нікому сфотографувати, це геніальний винахід.
Обов’язково вибирайте з bluetooth-кнопкою, щоб легко робити мільйон фото на відстані.
Тому бути сконцентрованим на бажанні зробити гарний кадр — вважаю одним з основних принципів естетичних фото.
Але не плутайте з надмірною важливістю та кидайте цю справу, як казала у відео, якщо не той настрій чи просто саме сьогодні «руки не стоять».
3.
Бачити потенціал майбутнього фото
Вчіться дивитися на композицію і візуально в моменті аналізувати, який прийом може поліпшити кадр, але не тільки візуально, а й розкрити завдяки наповненню.
– Окиньте поглядом, що може завадити: розетки, візуальний шум, люди на фоні, якісь елементи інтер’єру, невигідне світло. Будьте уважні до дрібниць.
– Зупиніться, подивіться на весь потенціал того, що хотіли б передати. Не просто зробити фото, а що найцікавіше там за естетикою чи сенсом?
Що у вас такого викликає ті самі емоції, якими ви хотіли би поділитися, дивлячись на те, що знімаєте?
Підсвітити якісь зворушливі дрібнички чи, навпаки, глибокий смисл.
Як це можна пов’язати з вашими головними темами та цінностями?
Фотографії мають доносити ваш образ і, якщо в цьому є потреба, то викликати й необхідні професійні асоціації, близькі людям, схожим на вас.
Коли люди пишуть мені, що, дивлячись на деякі мої історії, вони проживають цілу палітру емоцій, то насамперед вони проживають той самий естетичний досвід і їх накриває хвилею власних різних відчуттів. Тобто спочатку саме фото розповідає свою історію та викликає емоції, а вже потім я підкреслюю ще й словами, і відбувається магія.
Ваш настрій чи бажані смисли в історії може підкреслити все: від сніданку до кольору постільної білизни. Вчіть свій мозок вихоплювати з буденності щось особливе і те, що буде про вас і про ваших читачів.
– Подумайте, який ракурс та план найцікавіше підкреслить вас або вашу композицію. Бо іноді саме ідеальний ракурс здатен передати деякі моменти й підкреслити його красу.
Ракурси та крупність предметів
Ракурс — це позиція телефона стосовно сюжету зйомки і вони вирішують майже все, бо як я писала, іноді навкруги неймовірна краса, а людина обираючи специфічний ракурс, псують всю естетику.
Перед тим як перейти до ракурсів, зауважу, що важливо передавати об’єкт зйомки саме таким, яким ви його бачите.
Будьте уважними до форми, бо іноді, коли ми знімаємо, наприклад, деталі, можемо спотворювати об’єкт, якщо обрати не той кут. І, наприклад, зробити один бік ширшим за інший. Так само як невдале селфі у дзеркалі, коли можна сфотографувати себе та подати саме так, які ви в житті, чи трошки покращити, а можна зняти і зробити себе непропорційною.
Зйомка зверху — рівно тримаємо телефон над поверхнею об’єкта.
Але прям рівно-рівно і шукаємо напрямні лінії, якщо вони є. Люблю використовувати під час розкладки продуктів, сервірування столу, іноді додавши ноги або руки в кадр.
Також можна підкреслити сезон, наприклад, ноги в гумовках біля калюжі чи краса літнього квітучого поля.
Люблю передавати цим ракурсом красу роботи з квітами чи щось таке, що можна побачити тільки таким чином. Наприклад, у мене під балконом часто паркуються автівки в колір квітів або сніданку, чи як збігається колір предмета чи їжі з одягом.
Також не означає, що всі фото зверху обов‘язково мають бути, тільки дотримуючись прямих ліній, з часом починаєш відчувати деталі та як буде краще.
Зйомка на одному рівні
Коли положення телефона перебуває на одному рівні з об’єктом зйомки, і знову-таки шукаємо хоча б одну пряму лінію.
Верхній та нижній ракурс — це коли положення телефона вище чи нижче об‘єкта зйомки.
А також бувають різні плани:
- крупний план — це портрети;
- середній, дальній та загальний;
- деталі — фокус на окремі предмети або частини обличчя/тіла.
І ось це все різноманіття — селфі, фото в повний зріст, по коліно, у профіль, по пояс, деталі навкруги чи з частинами тіла.
Фото з негативним простором, коли частина фото вільна від будь-яких деталей
Дуже класний варіант фото для історій, на яких легко розмістити текст.
І особливо зараз люблю знімати деталі на зум х2 та х3
На жаль, такий якісний зум, який абсолютно не псує якість, є тільки в iPhone, а х3 — лише в iPhone 14.
Ця функція подобається за тих же причин, чому часто знімаю на формат 16:9: мені зручніше бачити моменти, коли в кадр не потрабляє нічого зайвого, він начебто допомагає побачити головне.
Як в історіях, так і в основній стрічці профілю ідеально чергувати ці ракурси і плани, щоб було цікаво й гармонійно
І якщо в історіях у мене, як правило, баланс, то в профілі часто перекіс у деталі і в середні плани. Сподіваюся, разом з вами почну це виправляти. Перевірте і у себе.
Наприклад, може бути так: середній план, деталь, крупний план, фото з негативним простором, середній план, деталь+природа чи архітектура. Частіше як розбивку вставляйте деталі.
Коли ви робите фото будь-чого — день народження, прогулянка, фоторепортаж якогось процесу, — завжди пам’ятайте про таке велике розмаїття ракурсів і планів.
- Обов’язково намагайтеся зробити кілька варіантів загальних фото, де видно всю обстановку, в якій ви перебуваєте.
- Сфотографуйте себе в декількох варіаціях: селфі, в дзеркалі, попросіть когось сфотографувати чи на штатив.
- Зніміть безліч деталей з різних ракурсів і планів.
- Зробіть напівпорожні фото, щоб розбавити всі інші фото й додати ними повітря.
Завдяки такому підходу вам не тільки буде простіше надалі робити історії, але це також впливає на варіанти сприйняття — прогортаючи історії, людина бачить різні ракурси, предмети, і кожен щось відзначає близьке собі.
4.
Подача і композиція
До четвертого принципу естетичних фото я віднесу загальну композицію або позу.
Якщо мова про позу, то тут я виключно за природність рухів. Коли людина чимось по-справжньому займається, можливо, дуріє, по-справжньому сміється.
Коли відчувається розслабленість, якась дія або враження, що фото випадкове.
І, звісно, ловити цікаві деталі.
Я не люблю класичні рекомендації фотографів: посміхніться, нахиліть голову тощо, а потім одна обробка на всіх, і в підсумку всі фотозйомки виходять як під копірку.
Це моя дуже суб’єктивна думка, що цю естетику класичних зйомок не завадило б почати змінювати.
Розумію, що, як і скрізь, попит народжує пропозицію, і дуже складно більшість клієнтів переконати або організувати без команд із позування, але починайте потрохи виховувати і показувати, що можна й інакше і пропонувати живі, неідеальні та з мінімумом обробки фото.
Композиція в кадрі з деталей або з людьми теж рідко виходить з першого разу. Для того щоб виправити і побачити, що не так, зробіть кілька кадрів і додавайте деталі, яких бракує, або міняйте все, доки не будете задоволені.
Згадуйте вдалі композиції та ракурси, підглядайте в заготовлені заздалегідь референси і намагайтеся повторити.
Створення композиції для фуд-фото
Кожне фото з четвертого розділу розглядайте майже як інструкцію до дій у тому плані, що дивіться, якщо незрозуміло стосовно розташування чи комбінації.
І зараз я тільки підсумую.
- Починайте з простого, наприклад, ставимо тарілку і чашку та поступово наповнюйте свою композицію предметами, квітами, їжею.
- Як варіант, якщо у вас не виходить за заготовленим референсом скласти композицію, то при побудові користуйтеся найпростішим правилом трикутника, про яке раніше говорила.
Спершу вводимо головний об’єкт і до нього додаємо ще два, де його вершини розташовуються на важливих об’єктах або об’єднують колірну композицію.
- Правило рівноваги.
Коли знімаємо з верхньої точки, то намагаємося розташовувати все велике та важке внизу.
Я зазвичай не думаю ні про трикутники, ні про правило рівноваги і роблю все виключно інтуїтивно.
Як я показувала вам при оформленні сніданку на підносі та в останньому сервіруванні, спершу викладаю всі великі предмети, потім додаю ритм деталями, якщо знадобиться — колір. Фотографую, дивлюся на фото, що не так або що виглядає зайвим. І так до результату. Раніше цей процес займав багато часу, зараз — кілька хвилин.
- Старайтеся використовувати різної форми тарілки та блюда для подачі.
- Не розташовуйте їх в одну лінію, тільки якщо це такий задум (йдеться саме про посуд для подачі страв).
- Також якщо це блюда схожої форми, то розташовуйте їх під різними кутами, на різних відстанях і на різній висоті, розставляючи або на підставки, або використовуючи, зокрема, блюда на ніжці або келихи-кремани, про які ми так багато говорили в четвертому розділі — так ваша подача виглядатиме цікавіше.
- Не заставляйте весь простір посудом і предметами декору.
Обробка та деякі налаштування в процесі створення фото
Знаю, що більшість чекають від мене якоїсь особливої обробки, адже мої фото виглядають зазвичай соковито.
І з одного боку, я засмучу, що готового фільтра у мене немає, а з іншого — навпаки, порадую вас.
Ось уже кілька років як натуральність у всьому — головний тренд. Тренди і далі змінюватимуться, будуть знову в моді різні фільтри та кольори в обробці, але природність уже ніколи не піде, це як стійка класика в інтер‘єрі та в сфері фешн. Тому я пропоную оволодіти саме нею.
І як я писала вище, що вже декілька років майже не використовую обробку
Головний мій фільтр — це вдале світло, коли виходить його спіймати. Насамперед це суперскорочує час. Бо коли я раніше робила свої історії з 30 фото, то на це йшло не менш ніж ще + 1 година.
Тому зараз я додаю обробку тільки в разі потреби на деякі фото — тепло, трохи кольору, якщо потрібно, трохи затемнюю або, навпаки, надаю світла. Що стосується затемнення, краще це зробити перед фото, а не після при обробці.
Мені подобається передавати на фото ту саму картинку, яку я бачу своїми очима.
Звісно, що дуже рідко виходить знімати саме коли захід чи схід сонця і частіше світло не таке м‘яке, як хочеться, але головне — знайти, як я раніше писала, максимально вигідне світло, без прямих променів сонця і вже після працювати з фото в разі потреби.
Тобто іноді додати тепла, а може і зменшити, якщо фото занадто жовте чи додати трошки рожевого кольору тусклому заходу сонця, чи затемнити фото там, де забагато світла, чи картинка виглядає не дуже стильною, а більш приглушеною, буде виглядати цікавіше.
Давайте для тих, хто тільки починає, я покажу ці функції на прикладах
Якщо це щось звичайне, де я розумію, що майже не потрібно нічого змінювати, то роблю це прямо в налаштуваннях iPhone.
А якщо щось більш складне, то використовую застосунок Lightroom для фото і VN для відео, яке найкраще на сьогодні для роботи з відео.
Чи бачите ви різницю?
А ось так виглядають налаштування для завантаження відео в застосунку VN, завдяки якому я робила цей монтаж з аудiо стрічкою.
Ось так вигдядають мої налаштування в самому телефоні
І декілька порад по самому інстаграму, щоб в якісті завантажувати свої фото і відео.
Виберіть «Налаштування», далі «обліковий запис», тепер перейдіть “Використання даних” і увімкніть перемикач “Завантаження у високій якості”.
Отже, давайте підсумуємо
основні правила, які роблять фотографії естетичними, чуттєвими, такими, що їх хочеться розглядати та зберігати.
- Стан потоку під час фотографування чи під час створення самих історій, а також смисли — історія, метапослання, які емоції хочете викликати.
- Зосередженість, фотографуючи, бути тут і зараз.
- Аутентичність — у фото є ви, не обов’язково в прямому сенсі, а ви показуєте світ через свої цінності й через те, що любите саме ви!
- Фото має бути якісним.
- Зняте на протерту камеру.
- Зроблене при денному освітленні чи, можливо, при атмосферному, декоративному освітленні або приглушеному шляхом зниженої експозиції.
- Чітке та незмазане від ворушіння. Відео знімаємо плавно, рухаючись від однієї точки, а не туди-сюди.
- Відсутність масок і фільтрів, які змінюють фото до невпізнанності.
- Фотографуємо дотримуючись напрямних ліній.
- Найвигідніші ракурси (які знаходимо через спроби).
- Кадруємо фото за правилом третин, якщо це доречно і за ідеєю автора головний об‘єкт не має бути по центру композиції (і жодних завалених горизонтів).
І обіцяні три правила, яких я навчила маму, і тепер краще за неї нікому не вдається мене сфотографувати
Нічого секретного й нового, знову ті ж самі, про які тут вже не раз поговорили, але хочу, щоб вже остаточно запам‘ятали їх.
- Чиста камера.
- Притримуватися прямих ліній.
- Робити дуже багато фото й безліч раз натискати на кнопку, поки я рухаюсь. Все.
Частина про створення фото немов обрамляє все те, що ви ці тижні відроджували й відкривали в собі, немов той самий метафоричний глечик, з якого ми починали.
Усе найголовніше — всередині нас, і воно поступово почне проявлятися, підказуючи і власний стиль, якщо ви його ще не знайшли.
