2.2 Принципи естетики
Принципи естетики
Принципи естетики
Чому ж нам красиво? Що саме впливає на те, що при втіленні ідеї в одних виходить гарно, а в інших — ні?
Чи є, окрім розвитку візуального досвіду, якісь правила, щоб зрозуміти цю естетику?
Смак — це навичка, яка дана кожному від природи і яка розвивається з часом та вдосконалюється.
І вміння осмислено вибирати, цінувати справжню якість і помічати деталі — важливий складник естетичного інтелекту, і це те, що може розвинути кожен.
Тому дуже важливо розвивати здатність розпізнавати, що є стильним, гармонійним, актуальним та якісним.
І що в цілісності сприйняття інтер’єру, що в сервіруванні або образу в гардеробі — всюди важливо не просто помічати деталі, а зрозуміти, що важлива кожна з них.
Мої спостереження:
Шість років ми з моєю колегою Оленою Коваленко створюємо естетичні заходи, наповнюємо їх емоціями, враженнями й любов’ю до кожної деталі.
Щодня впродовж цих років я відкрито ділюся у своєму інстаграмі й тим, що в деталях наповнює моє життя, занурюючи в те, на що люди до мене ніколи не звертали увагу.
Дуже багато тих, хто надихнувся на різні творчі проєкти, радикально змінили життєвий уклад і своє світовідчуття, що головне.
І водночас я помічаю, що більша частина дівчат з них, так і не розуміє як обирати деталі, на що звертати увагу, щоб покращити свою естетику і головне, як почати її відчувати.
Це вкотре підтверджує, що просто багато дивитися на прекрасне, також недостатньо.
І мова не про розмаїття естетики, адже автентичність і не розвинений смак – дуже різні поняття, і важливо це усвідомити.
Ось це один із проєктів декоратора Дмитра Сколярова
Ми бачимо сміливість рішень, несхожість на інших, його почерк відчувається в усіх інших проєктах і відображає його характер, стиль в одязі та спосіб життя.
І другий приклад. Так, люди проявили свій внутрішній світ у такий спосіб, що хотіли всього й побільше. Це зовсім непогано, особливо, якщо люди щасливі від цього. Однак все ж таки бачимо невибірковість та імпульсивність рішень.
Тобто часто відсутність смаку продиктована недостатнім інтересом до того чи іншого мистецтва. Поверховістю.
І для цього нам і потрібно було так детально приділити увагу усвідомленості, про яку в контексті естетики майже ніхто не розповідає.
Але і одна усвідомленність та цілістність людини, нажаль також не гарант гарного смаку. Я знаю багато людей дуже усвідомлених і щасливих, але вони самі зізнаються, що в питаннях естетичного інтелекту дуже слабкі. І у вас може з‘явитися питаня, навіщо тоді взагалі він, якщо можна і не розвиваючись у цьому напрямку, бути щасливим.
І тут звичайно вибір за кожним – головна ідея, це розкрити максимум вашого потенціалу і побачити які можливості за цим приховуються.
На які ж саме деталі звертати увагу та як відрізняти якість?
Насамперед потрібно зрозуміти, що хороший смак, зокрема в контексті якості й деталей, — це не тільки те, що ми бачимо, а це сприйняття через усі п’ять каналів чуття: дотик, нюх, смак, зір і слух.
Це звертати увагу на форми, матеріали й фактури.
На кольори, звуки, смаки й аромати.
На загальну композицію чи то просто фото, чи цілого складного інтер’єру.
На особливості, сенси, ідею.
І для цього в кожній із частин курсу ми поступово розкриваємо тонкощі сприйняття цих чуттів.
Отже, можна вивести певні показники, що ведуть до поліпшення смаку:
✔️ розвиток усвідомленності та занурення в себе
- велика база накопиченого візуального досвіду
- вибірковість, вміння звертати увагу на деталі й відрізняти високу якість
- усвідомлене віддання переваги натуральним компонентам і матеріалам
- вміння комбінувати форми, кольори й фактури
- увага на особливості (простору, людини, деталей)
- та справжнє бажання розбиратися у всіх цих показниках
І що б ми не робили, ми вміємо розбирати все, що наповнюватиме той чи інший проєкт, на дрібні частки.
Що б це не було — підготовка до заходу, оформлення простору, звичайне фото або страва.
Може здатися, що це так складно.
Однак насправді це захопливо й натхненно!
Правила композиції
Буває, ми дивимося на картину, на інтер’єр або чиюсь творчу роботу, і нам дуже гарно, а чому — зрозуміти не виходить.
І окрім деталей, річ ще в пропорціях і в композиції загалом, що полегшують наше сприйняття і створюють відчуття гармонії.
Часто більшість цих правил зустрічаються в природі, і буває, що одне правило суперечить іншому, оскільки природа рясніє лініями, формами, як правильними, так і ні. І це ще раз підтверджує, особливо в ХХІ сторіччі: твори, не зважаючи на правила.
Це підтверджує і те, що принципи композиції та пропорцій знають усі фотографи й дизайнери, однак одиниці створюють дійсно особливі роботи.
Гадаю, ви здогадалися, що цими правилами я користуюся несвідомо, оскільки до кінця пізнати їх мені не вдається навіть після того, як я про них дізналася.
Але як би я не хотіла звести цю тему нанівець, даючи волю нашій з вами творчості, ці правила існують, вони дуже цікаві й у них все-таки варто розібратися.
І, як ми знаємо, «вивчай правила, щоб знати, як правильно їх порушувати».
І для початку, розберемося, що таке композиція.
Композиція — це низка окремих елементів, які нам потрібно зрештою об’єднати у спільне ціле.
Зі скатертини, тарілок і квітів створити композицію на столі, з фотографій і тексту зробити гармонічні й легкі для сприйняття сторіс в інсті або в інтер’єрі зібрати наші меблі в приємну картинку. Ці правила можна використовувати всюди.
Розберімо деякі з них.
1. Акцент на головному.
Композиційний центр.
Коли в композиції є певний фокус, то нам простіше сконцентруватися на головному при перегляді. Плюс легше вибудовувати й саму композицію, розуміючи, від якого елементу вибудовувати комбінацію. І найчастіше в цьому основному акценті й полягає головна ідея, історія або родзинка.
Нам нібито підказують, на що слід звернути увагу.
Велика ваза на столі
Велика люстра, що парить над столом
Велика картина
Вікно незвичайної форми й розташування
Камін
За допомогою фокусної точки можна як привернути увагу, створюючи враження, як на прикладах вище, так і відвести увагу від певних недоліків.
Наприклад, ліжко з балдахіном у спальні father’s house робилося, щоб відвести увагу від вікон з решітками, окрім того, щоб надати затишку, зонуючи велику кімнату.
2. Баланс
Коли в композиції є певний фокус, то нам простіше сконцентруватися на головному при перегляді. Плюс легше вибудовувати й саму композицію, розуміючи, від якого елементу вибудовувати комбінацію. І найчастіше в цьому основному акценті й полягає головна ідея, історія або родзинка.
Нам нібито підказують, на що слід звернути увагу.
Баланс — візуальна рівновага між елементами.
До нього можна дійти за допомогою різних прийомів, наприклад, симетрії та асиметрії.
Симетрія — коли елементи розташовуються однаково щодо осі, немов дзеркально.
Асиметрія — відповідно, коли баланс досягається через асиметричне розташування елементів.
Можна помітити, як диван і вікно приблизно однакових габаритів немов урівноважують одне одного й загальну композицію, що нам відкривається.
3. Пропорція
Пропорція пов’язана зі співвідношенням одного елементу дизайну до іншого або одного елементу до цілого.
І тут з’являється ще низка правил, найпоширеніших і найцікавіших у мистецтві.
Оскільки вони складні й математичні, спочатку коротко їх опишу. А хто захоче в цьому додатково розібратися, я поділюся посиланням на джерело, де всі охочі зможуть ознайомитися.
- правило золотого перетину
- правило третин
- правило золотого трикутника
Золоте правило
Воно приводить усі пропорції до однієї формули: відношення меншого об’єкта до більшого має бути таким самим, як відношення великого об’єкта до простору загалом.
Найпоказовішим прикладом золотого перетину є прямокутник, оскільки його сторони перебувають у золотому співвідношенні. Якщо від прямокутника відрізати квадрат зі стороною, яка дорівнює меншій стороні цього прямокутника, то утворюється золотий прямокутник менших розмірів — і так до нескінченності.
Успіх застосування правила золотого перетину в інтер’єрі полягає в тому, що подібне співвідношення розмірів інтуїтивно сприймається людським оком як найбільш наближене до ідеалу. Тому в просторі, оформленому згідно з правилом золотого перетину, комфортно жити, працювати й відпочивати.
У числовому вираженні відношення дорівнює 1 до 1,618 або округлюють до 1,62. У відсотках відношення буде виражене як 62 і 38%.
І це правило можна використовувати дуже по-різному.
Наприклад, у співвідношенні загальної кількості меблів до простору або при використанні кольору зазвичай також наближається до 40%. 60% — базові кольори, 30% — додаткові й 10% — акцентний.
При зонуванні простору, наприклад, 40 % відведено під обідню зону й 60% — під гостьову зону відпочинку.
А тут можна побачити співвідношення консолі до загальної площі стіни, так само як декору — до вільної частини стіни. І гілки відносно розміру вазона. Усе приблизно відповідає пропорції 62:38.
При декоруванні інтер’єру або його окремої зони.
Картина відносно консолі 60:40.
При створенні квіткових композицій, щоб досягти балансу, використовують вазу меншу відносно квітів.
Золотий перетин безпосередньо пов’язаний і з послідовністю Фібоначчі.
У цій послідовності кожен наступний елемент дорівнює сумі двох попередніх: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233…
Відношення кожного числа до наступного по збільшенню порядкового номера дедалі більше наближається до числа 0,618, тобто до відношення золотого перетину. Власне, золотий перетин і є взаємозв’язком між двома числами в послідовності Фібоначчі. Побудова цієї послідовності в масштабі дає нескінченні спіралі, які нерідко спостерігаються в живій природі.
Правило золотого трикутника
Це правило спрямовує погляд того, хто дивиться, на потрібний акцент.
Це правило досить просте, воно найчастіше використовується й відчувається більшістю людей на інтуїтивному рівні.
Коли ми сервіруємо стіл, ми не ставимо страви суворо тільки вздовж або квадратом, а відчуваємо цю гармонійну хаотичність із різних трикутників.
Правило третин
Це спрощений варіант золотого перетину й часто використовується у фотографії.
Три рівні частини за вертикаллю і три рівні частини за горизонталлю.
І для гармонії рекомендується розташовувати значущі об’єкти на перетині цих ліній.
Є ще низка правил, які ми розглянемо в четвертій і п’ятій частинах курсу.
Усі ці правила доволі непрості для сприйняття.
Хто не одразу їх засвоїть — я вас заспокою: є і альтернативні методи.
Щоразу, коли мені потрібно вибудовувати композицію в кадрі, в інтер’єрі, при подачі їжі тощо, я звертаюся до найпростіших правил:
- робити доти, доки мені не стане гарно, переставляти предмети стільки разів, скільки знадобиться (покажу наочно у п’ятій частині курсу). Інтуїтивно кожен відчуває, коли щось не те. Наче чогось бракує або немає цього відчуття «ось, воно!» — і саме це для мене зазвичай визначальне. Я можу крутити композицію доти, доки не станеться те саме «щось уже точно вийшло».
- якщо я ніяк не можу зрозуміти, як буде краще, заходжу в свій банк візуалу й дивлюся на схожі комбінації на фото, на співвідношення, застосовую, потім аналізую та запам’ятовую. Усе це можна робити й несвідомо.
- знову-таки, кількість збережених у вашому мозку картинок рано чи пізно починає допомагати, і руки самі створюють ці правила пропорцій, якщо ви все робите, як описувала вище, тобто будете включені.
І все-таки якщо взяти всілякі правила, то ключовим би я назвала вибірковість у деталях.
Адже гарні деталі навіть у найбільш невдалому розташуванні все одно виглядатимуть прекрасно.
Саме тому найчастіше бачимо в когось, як суцільний хаос виглядає божественно. І саме тому, що кожна окрема деталь бездоганна.
Любов, до кожної деталі – мій найулюбленіший прийом і те, на що найчастіше звертають увагу в моїх роботах.
