5.2.1 Правила створення історій
Правила та способи, які допоможуть розпочати регулярно створювати історії та не втрачати інтерес до ведення блогу
Деякі з них обов‘язкові, наприклад, як перший пункт, а є ті, які важливо, щоб ви підлаштували саме під себе.
1. Нейронні зв’язки
Перше — якщо у вас немає досвіду ведення блогу та створення історій, потрібно зрозуміти, що одного сильного бажання почати ділитися або конкретних цілей і розуміння, навіщо вам це, недостатньо. Вашому мозку потрібно допомогти створити нові нейронні зв’язки, сформувати звичку і розуміння, що тепер ця дія — це частина вашого життя. На формування цієї звички знадобиться час, як і в будь-якій справі, яка для нас важлива і потребує деяких зусиль.
2. Знайдіть для себе комфортний режим, в якому ви будете виходити в історії
Більшу частину часу десь із 2018 року я виходила в середньому п’ять разів на тиждень, бувало навіть шість. А влітку, коли натхнення кожен день, чи в жовтні, коли мій день народження і я на підйомі, могла виходити щодня.
Зараз же, коли знову багато нових процесів у житті, на які мені потрібен час переналаштуватися і по-новому навчитися інтегрувати блог, я виходжу приблизно тричі на тиждень.
Нагадаю, що дійсно всі ми різні й важливо враховувати, як ви сприймаєте спілкування і в реальному житті. Якщо у вас часто буває стан, що вам важливо побути на самоті, помовчати, то обов‘язково враховуйте це, не забувайте про те, що ви у себе найважливіша людина.
Просто починайте і, наприклад, після одного-трьох місяців ведення блогу подивіться на архів у налаштуваннях інстаграму, яка для вас середня органічна кількість для створення історій.
Та почніть іноді інформувати про це своїх читачів. Навіть якщо ви готові виходити тільки двічі на тиждень, щоб вони розуміли, що це не спонтанність і не організованість, а ваша органічна до життя тактика. Знову ж таки, якщо вона доцільна та сумісна з вашою метою.
Який би режим ви не обрали для себе, дуже важливо влаштовувати відпочинок від блогу: як регулярний, від одного-трьох днів на тиждень, так і тотальний, коли ви йдете у відпустку від онлайн-творчості чи роботи. Раз на пів року чи раз на три місяці — це індивідуально, ви маєте відчувати себе. Також обов’язково попереджайте про це підписників і в жодному разі не хвилюйтеся, що випали.
3. Почніть виділяти час для створення історій
Це не обов‘язково контент-план, просто почніть вносити в список своїх справ потрібний час на вихід в історії. Бо те, що можна не робити, буде не зроблено.
Якщо ви плануєте монетизувати свій блог, подумайте, що у своєму житті можна делегувати, щоб вивільнити час і у вас залишалися і сили, і бажання на блог. І оскільки краще робити це із задоволенням, для цього потрібно виділяти час і ресурс.
4. Записуйте ідеї для контенту в окрему нотатку
Усі ідеї для історій, які до вас приходитимуть, записуйте в окрему папку, щоб у дні, коли ви не знаєте, з чим вийти, легко можна було розвинути будь-яку з них.
Також для зручності можна розбивати свої ідеї на теми й обирати, не тільки опираючись на мету, але іноді й на настрій, наприклад, ідеї з особистим контентом, де і рутина, і побут, і стосунки, чи експертні, а також, навпаки, легкі, наприклад, відпочинок, нічогонероблення тощо.
5. Тематичні папки
Як правило, найскладніше (і для мене) — відшукати потрібні фото, особливо, коли у вас їх недостатньо, саме для теми, про яку плануєте розповідати.
Тому я стала збирати тематичні папки, щоб коли, наприклад, потрібно вставити архівне фото, то не шукати його довго (у мене це папки «я», «студія», «квартира», «будинок», «події», «подорожі», «квіти», «деталі»).
6. Звичка помічати цікаве і фотографувати
Формуйте звичку фотографувати протягом дня все, що відбувається. Не потрібно буквально кожен крок і зростатися з телефоном, достатньо за відчуттями вихоплювати найцікавіші моменти в розрізі дня або в процесі якоїсь події.
Наприклад, вашого ранку, якщо він почався з гарної б’юті-рутини або зі сніданку, а може, ви не встигли поснідати і біжите у справах, згадали про блог, побачивши себе в дзеркалі ліфта, за кермом авто або під час прогулянки з дитиною. І за таким же принципом помічайте решту дня.
Плануєте ви сьогодні виходити в історії чи ні — постарайтеся усвідомлено підійти до створення фото і подумайте про найбільш вигідні ракурси, щоб навіть найпростіші миті подати естетично.
7. Не соромитися просити сфотографувати
Поступово починайте просити ваших близьких сфотографувати вас або зняти на відео там, де ви не можете скористатися штативом.
Способи створення історій
Важливо зрозуміти й відчути найбільш органічний і комфортний для себе спосіб створення історій.
Я поділюся трьома найпоширенішими способами.
1. Розслаблений
– Фотографувати рандомно все, що відбувається протягом дня або в якомусь його відрізку, накопичуючи світлини для цілісної історії.
– Відокремити ключову думку дня і зробити, як я раніше говорила, начерки в чернетці, де вам стане зрозуміліше, з чого почати, яке вибрати фото першим, яким буде зміст і завершення.
Або ж повністю прописати історії, розбити їх на частини й оформити за тими принципами, якими поділилася у відео (не перевантажувати текстом, не більше ніж один-два шрифти й кольори, один-два рядки й на кожне фото не більше ніж одна думка, а якщо багато тексту на одне фото, то не більше ніж одне-два за весь сторітелінг).
– І далі або за раз викласти історію, або розбити на блоки, наприклад, у вас зібралися ранкові фото і є ідея якоюсь думкою поділитися, виходите і робите про це сторітелінг.
Далі, можливо, станеться ще щось цікаве, знову ж таки, ви назбирали трохи фото і вийшли з ними.
У такий спосіб протягом дня можна вийти з різними мініісторіями один-три рази, але важливо, щоб вони або мали початок і завершення, або між собою перегукувалися і були пов’язані.
– І пам’ятайте, що люди дивляться ваші історії впродовж 24 годин, і поступово історії починають зникати, тому й важливо або за раз викладати, або блоками, щоб ваша історія не починалася з обірваної частини, коли далі стає незрозуміло, про що ви розповідаєте.
2. Системний
– З вечора або вранці прописати контент-план на день, відповідно з подій дня, і знімати за ним.
– Додатково залишити місце для ситуативного контенту. Більше підходить системним людям і для більш експертних блогів.
3. Потоковий
І зараз я нарешті поділюся, як найчастіше створюються мої історії, які викликають емоції та безліч реакцій у людей.
Підходить для сторітелінгу про подорожі, якісь події, а також про знакові історії. Але я примудряюся за таким принципом робити найрізноманітніші історії.
– Я не знімаю машинально, це завжди чистий потік, який виникає від закоханості в те, що мені хочеться зафіксувати та передати словами через ці фото. Я по-справжньому насолоджуюся процесом і забуваю про те, що не люблю фотографувати))
– Це не обов’язково ланцюжок фото в рамках одного епізоду (коли фотографую якусь подію), це можуть бути також і рандомно зроблені фото впродовж дня. Просто вони також виникають від сильного бажання зберегти на пам’ять момент для себе або поділитися з кимось пізніше.
– І ось коли в мене доходять руки зробити історії про те, що я відзняла, я починаю думати, що мене зараз найбільше чіпляє в цьому або чим для мене важливо поділитися саме зараз.
– На цьому етапі я і формую ключову думку, з якою вийду в історії. Хоча часто мені приходять різні ідеї прямо в процесі того, як знімаю, або ж одразу після.
- Далі починаю подумки докручувати, що може цю історію зробити цікавішою, що може її наповнити глибшим змістом, який передає мої цінності й розповідає про мене.
- З якої частини найбільш вигідно її почати.
- Яке фото взяти на «обкладинку», щоб це було красиво, заманливо і відповідало історії. На цьому етапі, можливо, ловлю ще низку думок, які доповнять історію, а іноді навіть змінюється тема, з якою хочу вийти.
- Якщо це не ланцюжок однієї події, то думаю про послідовність фото, щоб це виглядало логічно.
Наприклад, послідовність подієвості дня:
- Підбираю фото приблизно однієї стилістики (наприклад, де фото в схожій тональності). Якщо ви подивитеся мою дуже детальну папку «про мене», ви помітите, що всі фото дуже барвисті та зроблені у весняно-літній період або як мінімум у сонячну погоду. Що дає відчуття однієї цілісної історії, незважаючи на те, що всі фото зроблені протягом чотирьох років.
- І ось у мене є фото, уявні ескізи теми, з якою хочу вийти, та її логічне завершення (але не завжди, іноді висновок або підсумок приходить у процесі сторітелінгу). Я розумію, яке фото буде першим, і далі я в потоці починаю збирати все це в історію.
- Завантажую перше фото, роблю той самий підпис, що приваблює, або просто зрозумілий і такий, що пояснює, про що буде історія.
- Вибираю шрифти і кольори, якими будуть оформлені всі сьогоднішні історії.
- І як намистинки починаю нанизувати одна за одною, прямо відразу завантажуючи в онлайн.
- І, мабуть, одне з моїх дивацтв — щоразу перечитую, починаючи з першої опублікованої історії. Створюю нову й нову — і знову перечитую, щоб моя історія була цілісною, зрозумілою, немов я сиджу і розповідаю цю історію вам при зустрічі.
- І основне — це певні умови. Для мене дуже важливий настрій і стан, як розповідала раніше. У цього пункту, на жаль, є і другий бік медалі, тому що з цієї причини я періодично відкладаю вихід тієї чи іншої історії, що, як правило, не підходить для експертів. Однак я знаю багато дуже успішних інфопідприємців, які не стали підлаштовувати себе під правила і змогли створити свої, продовжуючи рости і робити результати.
Лайфхак
Якщо у вас відбулась якась емоційна подія, але ви одразу не можете вийти і поділитися нею, накидайте швидко в чернетці. Запечатайте свої емоції, поки вони не вщухли. Бо коли ви повернетеся до бажання розповісти цю історію, вам уже не вдасться підібрати саме ті слова, і розповісти так мальовничо та захопливо.
Отже, для мене важливо бути в ресурсі й хотіти поділитися тим, що викликало емоції. І якщо я вирішую вибрати все ж таки поділитися, не враховуючи цих умов, то завжди бачу, що виходить зовсім не так.
І все ж часто краще вийти і зробити історії на слабку трійку, але сьогодні, ніж завтра, але ніяк.
Кожен наш вихід в історії, навіть найкривіший і найнеідеальніший, посилює той самий емоційний зв’язок із підписниками, а для когось навіть стане важливим.
Умови для створення історій
І про умови. Для мене дуже важливо робити це лежачи, саме так я можу креативити і генерувати ідеї))
Тобто для створення найкращих історій для мене важливі п’ять умов:
– мати фізичні та ментальні сили;
– бажання поділитися;
– я повинна бути повністю розслаблена і робити це лежачи;
– бути в тиші;
– мати достатньо часу й розуміти, що мені не потрібно нікуди бігти.
Досить складно, щоб збіглися всі п’ять пунктів. Тому часто я балансую.
І, звісно, все ж таки найголовніше — це бажання поділитися і наявність часу.
Бо навіть коли я без сил, що буває часто з огляду на високу подієвість у житті, я все одно часто виходжу, якщо є те саме бажання розповісти цікаву історію і в процесі заряджаюся від того задоволення, яке відчуваю, створюючи історії.
Наприклад, знову проживаючи чудові моменти і радіючи результату, які ж вони класні вийшли, що їх хочеться і самій переглядати, це основний критерій, що ваші історії вийшли афігенні, а далі підтягуються і найщиріші коментарі та реакції.
P. S.
Коли у вас виникає ступор і ви не розумієте, як розповісти історію, уявіть, як би ви розказали її подрузі, та трохи доопрацюйте, зважаючи на правила, якими я поділилася.
Тепер, розуміючи, як можна підходити до створення своїх історій, які є критерії, принципи і яких припускаєтеся помилок, ви можете керувати цим процесом і створювати власні правила щодо ведення блогу.
Охоплення
І хочу поділитися ще деякими скоріше механічними правилами, які також впливають на охоплення й те, що ваші історії додивляться.
Механічні способи:
- Дати зникнути всім історіям. Рекомендую користуватися цим правилом, коли вам потрібно поділитися чимось важливим — дайте зникнути всім історіям і після цього публікуйте нові, перегляди обов‘язково будуть в рази вище.
- Використовуйте інтерактиви, голосування та реакції.
- Якщо відео, то краще не довше шести секунд. Але іноді можно і довгі, тут як з пунктом про велику кількість тексту на 1 фото, можно, але не часто та щоб було доречно.
І раніше я більш детально вже розповідала, що підвищує інтерес до ваших історій і, відповідно, ваші охоплення.
- Новизна, як і в житті, а також екологічні інтриги та емоції.
- Вдала перша історія.
- Якась мета, до якої ви йдете, чи цікава сюжетна лінія, що викликає бажання оновляти вашу сторінку, чи не вийшло продовження.
- Ваші невдачі та розбір негативу, якими ви щиро ділитеся та аналізуєте.
- Яскраві події та інфоприводи. Виходячи з новиною чи подією, ви підкреслюєте важливість, що це не щось рядове. А ще, завдяки інфоприводам вдається привернути увагу не тільки підписників, подія виходить за рамки вашого блогу. Також це можна використовувати і у повсякденності, коли ви щось звичайне, цікаво підносите. Наприклад, коли я запускала цей курс, я вийшла та поділилася новиною, що замість Мальдівів, як це роблять більшість блогерів, запускати курс їду в село. Та збираючи яйця, показувала як залітають оплати. Це викликало яскраві емоції у людей та повагу, що навіть в такий відповідальний момент, я залишаюся собою, та показую все як є. Бо саме так склалося, що в ті дні я опинилася незаплановано у селі чоловіка.
P. S. І ще трохи рекомендацій, щоб у вас напевно все вийшло.
Саме ці пункти допомагають мені щоразу доходити до мети.
1. Розуміння, що конкретно потрібно робити для результату.
І далі вибудовувати відповідно до цього кроки.
2. Знати свої бажання та розуміти, яка ваша унікальна й автентична мета.
3. Обов’язково потрібен наставник і однодумці нового рівня мислення
А також заряджене оточення з можливістю отримувати зворотний зв’язок і рекомендації.
Стати більш відкритою у прояві у веденні інстаграму, зважитися на онлайн-курс і безліч нових дій у житті мені допомогло онлайн-оточення.
Я дивилася, як це роблять люди з уже значними результатами, і з часом спрацювала теорія дзеркальних нейронів.
Дзеркальні нейрони дають нам змогу вчитися через наслідування, оскільки ми соціальні істоти, то запрограмовані вчитися в інших. І оточуючи себе успішними і щасливими людьми, а також людьми, в яких розвинені ті якості, в яких ми хотіли б прокачатися, рано чи пізно ми починаємо це повторювати і втілювати.
Це фантастичне усвідомлення одного разу допомогло мені ще ретельніше підходити до вибору оточення та до контенту, який дивлюся.
4. Шукати позитивні приклади в тих галузях, до результатів у яких прагнете
Тобто шукати підтвердження не своїх страхів, що нічого не вийде, а тримати фокус на результатах. Але місцями це буде складно, тому знову ж пункт 3.
